«…Тіму із вдячністю за інтерес до сучасної літератури»

вводиш в себе навмання вірші
бездумно перегортаючи майже нову збірку
на передньому сидінні тролейбуса
сторінки і думки не занадто важкі

пальці всі вже у жирі від пиріжків

добре іноді тинятися
по літературних тусовках

підпирання стіни спиною -

сенс твого літературного існування

хоча в принципі обрав непогане місце
на випадок ядерного бомбардування

ні-ні прийняли позитивно
чого там

 частували тебе чаєм і своїми баченнями
на твоє прохання розмалювали подаровану
книгу авторськими позначеннями

щоб скоріше в ній заблукав

еге ж вони такі!
грають з формою, образами
занурюючись майже повністю
витягують плинне насіння
зі своїх потоків свідомості
насаджують його у домовини метафор
думаючи, сподіваючись, що все-таки проросте

хоча навіть кепкуючи з них
ти завжди намагався їх наслідувати

вислуховуючи твої вірші
вони покивали і навіть зітхнули
- так-так хворий що ви сьогодні іще утнули -

і в цілому проявляли приголомшливий такт
хоча звичайно не факт
бо якщо ти фотаєшся з людиною
це зовсім не означає що вона фотається з тобою